золоті граніти шамоні

Нашою метою була група вершин під загальною назвою Aiguille de Chamonix (Голки Шамоні) -  найближчі до міста завдяки канатці.

4 хвилини підьому на Plan de Aiguille, потім ще 15 хвилин пішки до місця нашого табору на найближчі 3 дні.

Довжина маршруту: 500м, складних 250м (автор M.Piola)

"Загальновідомо, що Ticket - дуже техничний трек. Необхідні болти є, але відстань між ними така, що дозволяє по справжнему оцінити красоту польотів.

Складний маршрут і ранкова тінь, яка ще більш підсилює напружність - це робить його обов'язковим до сходження"

Сходили Василь+Ігор. 

Цього разу нашою метою були вершини у масиві Монблан де Такюль. Вони вище і більш суворіші. Метео обіцяв максимум 2 дні хорошої погоди, але це не точно.

Підхід в цей район дуже экзотичний і мальовничий. Сперше на канатці до станції Егюй-де-Миди на 3800м, з неї спуск по гострому сніжному гребеню в льодовий цірк Валле Бланш. По дорозі - мабудь самі фотогенічні гори масіву Монблан.

Стаємо на бівак і одразу ж виходимо на маршрути, поки дають погоду. 

Довжина 500м, складних 250м

"Добрий маршрут для знайомства з встановленням своїх точок страховки, з постійними і адекватними складнощами"

(Сергій+Павло+Анна)

Довжина маршруту 650м, перепад 300м

"Цей маршрут можна зробити, навіть якщо він прохолодний, тому що траса стикається здебільшого на південь, і ви отримуєте сонце протягом усього підйому."

(Василь+Ігор)

Наступного дня погода різко погіршалась. Зготаєм табір, повертаємось в Шамоньовку.

Після чергового вже періоду дощів, метео дає 2 дні можливої погоди. Є шанс сходити ще по одному складному маршруту. Обираємо легендарний, оспіваний Мишелем Піола, масив Енверс де Єгюй. Це зворотній, південний бік славнозвісних Голок Шамоні.

Підхід до притулку Envers - то окрема пригода. Зі станції Монтенверс спочатку спуск по сталевим драбинам на льодовик Мер-де-Гляс, по ньому трохи пройти, а потім вгору по віа-ферраті і мальовничими "баранячими лобами" з загальним набором висоти 600м. Але воно того варто, бо місце по-справжньому чарівне.

(автор М.Piola)

Довжина 370м, складних 370м (12 питчей, з них 7 складністю 6а)

"Чудово розташований, з гарними видами, особливо на південну стіну Fou і на можливі у майбутньому лінії."

Сходили: Сергій+Аня

(Автор М.Piola)

Довжина 300м, складних 280м

"Безумовно, класика Енверсу! Плити, кути і щілини - неперевершені"

Сходили: Василь+ Віктор

Програма сходжень загалом тривала 10 днів, з них 5 негоди. Це є особливість району, тому наші виходи не були більш, як на 2 дні. Тому активно використовувались канатки.

Всього сходили 7 маршрутів: 3Б, 4А, 5А, 5А, 5Б, 5Б, 5Б. (з них 5 маршрутів M.Piola)

Але ці категорії досить умовні і ніяк не враховують стиль.

Для розуміння, є така  імперична формула - щоб лідирувати на ділянці зі скельною категорією 6A в стилі "тред", треба володіти впевненим он-сайтом на F7A. Це враховуючі висоту і протяжність маршрутів.

Тобто, наші учасникі, що лідирували на 6С, мають рівень лазіння не меньше F7C. Досить середній рівень для Європи, але незвичний для українських альпіністів...

Отже... Всі сходження зроблени у  заявленому стилі - вільним лазінням всіх учасників, незалежними зв'язками. Без гаків і жумарів.

Лише одного разу, коли лідер не зміг пролізти ключову ділянку без штучних опір, зв'язка відмовилась продовжувати і спустилася. Це була, безумовно, тактична помилка тренера (неадекватний вибір маршруту). Є над чим працювати.

При зйомках цього фільму жоден розряд не постраждав. Бо ми їх не чіпали, радянські розряди - то не про Шамоні...

Взагалом, було комфортно і весело.  Протестовані, крім українськой і польской горілки, місцеві червоні, білі і рожеві вина, а також продукція з регіонів Бордо і Бургунь. Окрема подяка кальвадосу і шпріц-апперолю.

А от місцеве пиво - ну, таке собі...